ХДС і ХСС разом мають 142 місця, за ними йдуть СДПН (136 місць) і ВДП (53 місця). Депутати від Західного Берліна також представлені в Бундестазі. Однак вони не мають права голосу відповідно до союзного законодавства. Західний Берлін не має статусу федеральної землі. До першого Бундестагу входять лише 28 жінок; представлені одинадцять партій та два незалежних депутати.
Пауль Льобе, 73-річний найстаріший член парламенту, а отже, найстаріший президент, відкриває установче засідання 7 вересня 1949 року в колишньому спортзалі Педагогічної академії в Бонні, який слугує за пленарну залу. Депутат від СДПН вже був президентом Рейхстагу за часів Веймарської республіки. До нового Бундестагу він увійшов як депутат від Західного Берліна і тому не мав права голосу. Льобе залишається в парламенті на перший термін. Еріх Келер обраний Президентом Бундестагу на першій сесії 346 голосами "за" і 41 "проти".
Багато членів ХДС/ХСС виступають за велику коаліцію з СДПН з огляду на серйозні виклики, що стоять перед молодою Федеративною Республікою, та незначну перевагу ХДС/ХСС. Однак ідеї економічної політики надто далекі одна від одної. Буржуазна коаліція з Вільною демократичною партією (ВДП) та Німецькою партією (НДП), до якої прагнув голова парламентської фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Конрад Аденауер, врешті-решт бере гору. СДПН на чолі з Куртом Шумахером переходить в опозицію.
Протягом першої каденції Бундестагу було внесено 805 законодавчих ініціатив, з яких 472 - урядові законопроекти, 32 - ініціативи Бундесрату і 301 - ініціативи Бундестагу. Загалом за перший законодавчий період Бундестаг ухвалив 545 законів.
Усі сесії першого Бундестагу до передостанньої сесії 3 липня 1953 року включно проходили в пленарній залі Бундесгаузу в Бонні, будівлі Педагогічної академії, яку було розширено з 1948 року. На свою останню сесію 29 липня 1953 року вона єдиний раз у своїй історії зібралася в Кельні, у великій трансляційній залі радіостанції тодішнього Північно-Західного радіо (Nordwestdeutscher Rundfunk), через ремонтні роботи в пленарній залі. Стара пленарна зала Бундестагу була знесена у 1987 році.
