75 років тому Парламентська рада розпочала свої засідання в Музеї Кеніга в Бонні. Карл Арнольд, тодішній президент-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія, привітав гостей музею Кеніга зі словами:
Карл АрнольдМи починаємо цю роботу з наміром і твердою волею звести будівлю, яка в кінцевому підсумку стане добрим домом для всіх німців.
Після дев'яти місяців роботи в Парламентській раді Німеччина нарешті ухвалила нову конституцію. Члени Парламентської ради ухвалили проект конституції 8 травня. Конрад Аденауер, президент Парламентської ради, підписав Основний закон у спортзалі Педагогічної академії 23 травня 1949 року. Це було останнє засідання Парламентської ради в Бонні. Окрім одинадцяти президентів-міністрів та голів земельних парламентів, були присутні представники союзних окупаційних держав та численні почесні гості.
Проголошення Основного закону було більше схоже на церемонію, ніж на пленарне засідання: звучала музика Георга Фрідріха Генделя, а численні радіостанції транслювали цю подію. Наприкінці 23 травня - через день - Основний закон набув чинності.
Президент Конрад Аденауер сказав 23 травня 1949 року:
"Сьогодні, 23 травня 1949 року, починається нова глава в багатій на події історії нашого народу: сьогодні, після підписання і оприлюднення Основного закону, Федеративна Республіка Німеччина увійде в історію. Ми всі усвідомлюємо, що це означає. Той, хто свідомо пережив роки з 1933 року, хто був свідком повного краху в 1945 році, хто свідомо пережив, як вся державна влада з 1945 року перейшла до союзників, з зворушеним серцем подумає, що сьогодні, з проходженням цього дня, нова Німеччина увійде в історію".
Матері та батьки Основного закону створили текст, який і сьогодні має велике значення. Вже на самому початку він безпомилково дає зрозуміти: "Людська гідність є недоторканною".